Критерії оцінювання навчальних досягнень З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі:

• особистісного мовленнєвого розвитку дитини;

• освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири види мовленнєвої діяльності:

• аудіювання;

• говоріння;

• читання;

• письма.

Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір.

Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос.

Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання та читання мовчки є

тестові завдання.

Основною формою орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

Критерії оцінювання диктантів Обсяг диктанту по класах:

Клас	Кількість слів в тексті
5-ий	90-100
6-ий	100-110
7-ий	110-120
8-ий	120-140
9-ий	140-160
10-ий	170-180
11-ий	180-190

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких вимог:

• орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково; виправляються, але не враховуються такі орфографічні й пунктуаційні помилки:

  1. на правила, які не містить шкільна програма;

  2. на ще не вивчені правила;

  3. условах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота;

  4. у передачі так званої авторської пунктуації.

• повторювані помилки (помилка у тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те саме правило), але в різних словах вважаються різними помилками;

1. розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: у винятках з усіх правил;

   1. у написанні великої букви в складних власних найменуваннях;

   2. у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

   3. у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший;

   4. у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);

   5. у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;

   6. у заміні українських букв російськими;

• п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.

Критерії оцінювання письмових творів, переказів та есе

Бали	Кількість помилок
1	15-16 і більше
2	13-14
3	11-12
4	9-10
5	7-8
6	5-6
7	4
8	3
9	1+1(негруба) -2
10	1
11	1(негруба)
12	-

Критерії оцінювання словникового диктанту

Кількість слів та балів у словниковому диктанті:

1. 12 слів – у 5 класі (1 бал – одне слово);

2. 24 – у 6-7 класах (0,5 балів – одне слово);

3. 36 – у 9-10 класах (0.33 бала – одне слово);

4. 48 – в 11 класі (0.25 – одне слово).

Оцінювання мовних знань і вмінь

Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з функціональним підходом до шкільного мовного курсу.

1. Перевірці підлягають знання та вміння з мови, які необхідні передусім для правильного використання мовних одиниць.

Перевірка здійснюється фронтально в письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

Учням пропонується:

1. виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

2. сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;

3. групувати, класифікувати;

4. розпізнавати вивчені мовні явища;

5. Для контрольної перевірки використовуються завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Учитель визначає, який із запропонованих нижче варіантів тестового контролю з його погляду доцільніший.

Критерії оцінювання тестових завдань з української мови

Бал	% виконаної роботи
12	100%
11	99-96%
10	95-90%
9	89-80%
8	79-72%
7	71-60%
6	59-51%
5	50-41%
4	40-31%
3	30-21%
2	20-11%
1	10-1%

На уроках української мови використовується формувальне оцінювання, що дає змогу проаналізувати особистісний поступ учня, сформувати навички самостійно оцінювати власний прогрес, створити систематичний зворотний зв’язок щодо навчальних досягнень.

Самооцінювання та взаємооцінювання є елементами формувального оцінювання.

Самооцінювання формує і розвиває пізнавальну самостійність і творчу активність здобувачів освіти, виробляє стійку мотивацію, дає змогу проаналізувати власний прогрес.

На уроках української мови учень здійснює самооцінювання безспосередньо під час уроку, заповнюючи таблицю:

Домашнє завдання	3 бали
Самостійна робота	3 бали
Робота на уроці	6 балів

А також таким способом учень оцінює домашні завдання й тестові роботи.

Взаємооцінювання є ефективним способом перевірки знань учнів. Таке оцінювання дозволяє виробити навички в учнів давати конкретні поради; не протиставляти учнів одне одному; оцінювати не особистість, а роботу.

Взаємооцінювання застосовується під час перевірки словникових диктантів, самостійних робіт, тестових робіт, перевірки орфоепічних навичок.

Навички самооцінювання та взаємооцінювання формують стійку мотивацію, усвідомлену відповідальність за власне навчання.

Виведення підсумкового (семестрового) балу

Підсумковий бал ставиться в кінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з мови.

Підсумковий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

• аудіювання (слухання-розуміння );

• говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

• письмо (диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

• читання (вголос та мовчки);

• відомості про мову, мовні вміння;

• ведення зошитів.

Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя в залежності від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, - (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя).