Як батькам вберегти своїх дітей від шкідливих звичок

Підлітковий вік — вік становлення. Підліток ще погано знає навколишній світ, самого себе. Він поспішає жити, увійти у світ дорослих людей, все хоче попробувати, про все скласти власну думку. Якщо ж до цього додати чимало нових проблем, перші розчарування, драми, то можна зрозуміти, чому саме підліток такий схильний до шкідливих звичок.

Результати досліджень серед школярів, які мають шкідливі звички, дозволили скласти так званий рейтинг причин, що, на думку самих підлітків, відіграли найважливішу роль у прийнятті ними згубного рішення.

• 1) Бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповідати своїй групі однолітків.

• 2) Бажання відчути нові приємні відчуття, про які так багато розповідають освічені знайомі.

• 3) Цікавість, прагнення випробувати себе у новій, майже екстремальній ситуації.

• 4) Вплив авторитетної для підлітка людини.

• 5) Прагнення демонстративного протесту.

Таким чином, найбільш дієвою причиною залучення підлітків до шкідливих звичок є бажання походити на своїх друзів, знайомих, відповідати вподобанням свого оточення. Але перед очима підлітків завжди присутній приклад батьків, які або зловживають шкідливими звичками, або дотримуються здорового способу життя.

Чи варто обговорювати з дитиною проблему шкідливих звичок, якщо вони є у батьків?

Існує дві головні причини, через які батьки ухиляються від розмов з дитиною про тютюн та алкоголь:

• батьки вважають, що не мають права говорити про це, адже самі палять або вживають алкоголь;

• батьки не вважають за необхідне торкатись цієї проблеми, тому що самі не палять і не вживають алкоголь і гадають, що їхнього прикладу для дитини достатньо.

Однак, чим більш відвертими будете ви, тим простіше буде вашій дитині зрозуміти те, що ви говорите. Наприклад, ви можете сказати, що добре розумієте ту шкоду, яку завдає паління, але самі не в змозі позбавитись цієї звички. Якщо у вашій родині ніхто не палить і не п’є, то ви напевне подаєте гарний приклад. Проте, на практиці буває і так, що позитивна атмосфера в родині сама по собі не виховує в дитині протидію зовнішньому впливу. Тож і в цьому випадку підлітку потрібна батьківська порада.

Як саме потрібно обговорювати з підлітком проблему шкідливих звичок?

Перш за все визначте, що ви хочете донести до свідомості дитини, яку думку сформувати? Пам’ятайте, метою вашої розмови про негативний вплив вживання алкоголю, тютюну — не відгородити дитину від зіткнення із цими речовинами, але навчити приймати розумні рішення, займати правильну і відповідальну позицію при зустрічі з цими речовинами.

У реальному житті існують деякі труднощі дотримання прийнятого рішення, тому обов’язково має бути обговореною тема існування і важливості соціального впливу. Ваша дитина повинна знати про вплив оточення на неї (а також про вплив, який вона може здійснити на своє оточення). Підліток повинен навчитися казати «ні» тому, хто пропонує йому щось погане. Тому ви маєте виявляти інтерес до того, чим займаються друзі вашої дитини.

Як загартувати дитину настільки, щоб вона могла сказати «ні» спокусі?

Відповідь шукають дорослі по всьому світу. Психологи радять батькам поставити перед собою два завдання:

1. Сформувати в дитини ставлення до спокуси, уміння дати їй точну оцінку і сказати собі: «Так, у світі є багато речей, що приносять задоволення. Деякі з них - небезпечні, і я зумію побудувати своє життя без них»;

2. Створити умови для об’єднання підлітків навколо позитивних цілей.

Підліток прагне вирватись з-під диктату дорослих. Як свідчать життєві спостереження, ми всі не дуже любимо прислухатись до чужої думки. А дитині тим більше хочеться випробувати себе без будь-чиєї допомоги, поради. Тож не позбавляйте її цієї нагоди, наскільки це можливо. Навчіть дитину приймати правильні рішення самостійно, і ви самі відчуєте, що це — запорука її щасливого життя і вашого спокою.

Основні принципи підтримки дитини, які вбережуть її здоров’я і щастя вашої родини:

• — терпимість;

• — увага;

• — тактовність і делікатність;

• — обов’язкове дотримування слова як важливого інструменту в родинних стосунках;

• — уміння поставити себе на місце дитини;

• — гнучка система контролю, яка не пригнічує підлітка, а підтримує його.

Що батьки повинні розповісти дитині про алкоголь і наркотики

У першу чергу, слід вибрати зручний, сприятливий момент. Можливо, він трапиться під час відпочинку, і Вам удасться провести невимушену виховну бесіду, яка носитиме більш безпосередній характер, ніж просто формальне обговорення.

Або вдалим може стати момент, коли по телевізору показують сцени з вживанням алкоголю, або коли алкоголь є частиною святкового столу. Діти та підлітки часто одержують інформацію про алкоголь або наркотики через кіно і телебачення. Значна частина цих уявлені може бути помилковою. І у Вас є можливість зруйнувати деякі міфи і скоригувати помилкові судження Ваших дітей. Спробуйте допомогти їм зрозуміти, що засоби масової інформації часто створюють привабливі образи людей, які вживають алкоголь, наркотики і курять. Проте в реальному житті частіше досягають справжніх успіхів і висот не вони, а ті, що не курять і не п'ють.

Правда полягає в тому, що алкоголь і наркотики притупляють розум, можуть порушувати координацію рухів, підштовхувати до небезпечної поведінки і негідних вчинків, але не допомагають вирішити жодної проблеми.

Вживання алкоголю або наркотиків часто виступає атрибутом дорослості, але ні алкоголь, ні наркотики не здатні перетворити дитину або підлітка на дорослу людину. Тільки час і досвід можуть зробити це. Більш того, вживання алкоголю неповнолітніми є порушенням закону. Відсутність залежності від тютюну, алкоголю або наркотиків у майбутньому допоможе знайти гарних друзів і зайняти бажане становище в товаристві і суспільстві. Успішною стане людина, яка навчиться ефективно спілкуватися, діяти в колективі і обирати друзів, які не мають залежності від алкоголю та наркотиків. Міфи досить живучі, проте далеко не всі люди випивають, курять і вживають наркотики.

Діти практично завжди готові поговорити з батьками, в тому числі й про алкоголь, тютюн і наркотики.

Як краще зрозуміти свою дитину?

Існують 5 прийомів, які допоможуть батькам краще зрозуміти власних дітей. Між іншим, досвід їх застосування може знадобитися і в спілкуванні з дорослими.

• Постарайтеся зрозуміти дитину і показати, що Ви її розумієте. Іноді цей прийом називають "віддзеркаленим слуханням". Він складається з трьох частин: Демонструйте дитині, що Ви чуєте те, що вона говорить(наприклад, словами "Так", "Ага", питаннями "А що потім?" "І що ж?");

• Дозволяйте дитині виражати її власні почуття; доведіть дитині, що правильно зрозуміли її розповідь або повідомлення (наприклад, коротко переказавши суть).

• Уважно стежте за обличчям дитини та "мовою її тіла". Часто дитина впевнена, що успішно ховає свої емоції (смуток, роздратування, нетерпіння та інше). Але тремтяче підборіддя або блиск очей скажуть Вам інше. Коли слова не відповідають "мові тіла", то це сигнал, що з дитиною щось негаразд. Тому завжди покладайтеся на "мову тіла".

• Виражайте свою підтримку і заохочення не тільки словами. Це можуть бути Ваші посмішка, поплескування по плечу, кивок головою, візуальний контакт, дотик до дитячої руки.

• Вибирайте відповідний тон Вашим відповідям. Пам'ятайте, що тон голосу тісно пов'язаний із змістом Ваших слів. Не відповідайте безапеляційно або саркастично - діти можуть розцінити це як зневагу до своєї особистості.

• Використовуйте схвальні фрази для підтримання розмови і показуйте Вашу зацікавленість у ній. Для цього підійдуть короткі фрази, які покажуть Ваше емоційне ставлення до обговорюваної теми, наприклад: "Оце так!", "Та ну!", "Не може бути!".

• Якщо Ви підозрюєте, що Ваша дитина експериментує з алкоголем або наркотиками, Вам краще негайно звернутися за допомогою до спеціалістів.

Пам'ятайте, що приблизно у 12-13 років дитина емоційно віддаляється від батьків, а в 16 років діти та батьки розмовляють різними мовами. Дуже складно знайти спільні інтереси та теми для розмови. Щоб зробити з дітей друзів та союзників, у сім'ї намагайтеся якомога частіше спілкуватися зі своєю дитиною, розмовляйте, грайте в ігри, разом плануйте проведення відпустки та літній відпочинок. Чим більше тепла, доброти, позитивних емоцій та життєвий цінностей Ви вкладете в дитину, тим кращими будуть Ваші стосунки впродовж всього життя.

Робота з батьками

Коли ваша дитина перебуває у стані відчаю.

У випадку, коли ваша дитина перебуває у стані відчаю, слід поводитись так:

1. Залишайтесь самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.

2. Дитина має почуватися з вами на рівнях, як із другом, це дозволить встановити довірливі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.

3. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.

4. Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.

5. Зосередьте свою увагу на почутті дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.

6. Не думайте, що вам слід говорити що разу, коли виникає пауза у розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам і дитині.

7. Виявляйте щирі співчуття й інтереси до дитини, не перетворюйте розмову з нею на допит, ставте прості, щирі запитання, які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні «розслідування»

8. Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваша син чи донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.

9. Намагайтесь бачити кризову ситуацію очима своєї дитини, майте власну позицію.

10. Дайте своїй дитині знайти свої власні відповіді на запитання, навіть тоді, коли вважаєте, що знаєте вихід із ситуації.

11. Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли це потрібно, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані відчаю, в ситуації безвиході може примусити почуватись вас безпорадними, але вам на щастя не слід приймати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її – ваша дитина врятуються самі, варто тільки довірити їй.

І останнє – якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч у важку хвилину, інколи це навіть більше а ніж слова…

Психологічна підтримка під час воєнного стану

Як допомогти та підтримати дітей. Психологічна підтримка у воєнний час надзвичайно важлива, адже дітям необхідно відчувати себе у безпеці. Щоб підтримувати їх, керуйтесь наступними порадами.

• Говоріть з дитиною: Обговорюйте з дітьми їхні почуття, спостерігайте за поведінкою та реакцією на страшні події. Постійно нагадуйте, що вони під вашим захистом. До того ж вас захищають найсміливіші воїни.

• Будьте поруч: надавайте дитині підтримку, у тому числі у вигляді обіймів. Намагайтесь робити щось разом, приділяйте їм більше часу .

• Контролюйте себе: коли дорослі втрачають самоконтроль це дуже впливає на дітей. Вони можуть злякатись і замкнутись. Більшість дорослих зараз відчувають страх, біль, злість та утому. Намагайтесь тримати себе в руках. Хоча коли діти поруч з вами.

• Не забувайте про режим: намагайтесь, наскільки це можливо, дотримуватись режиму. Який був раніше.

• Не забувайте про ігри: Найкраща терапія під час складних життєвих обставин – це ігри. Давайте дитині можливість гратись, дивитися телевізор, гаджети.

• Підтримуйте один одного: Постійно підтримуйте дітей. Говоріть, які вони хоробрі, як добре вони сприймають ситуацію. Обов’язково розказуйте про перемоги ЗСУ, щоб діти вірили у світле майбутнє.

Як допомогти собі

Щоб допомогти собі своїм близьким та країні, важливо самому залишатись в ресурсі. Щоб зберегти життєву енергію, необхідно.

• Достатньо спати (якщо треба, прийняти заспокійливе),

• П’ємо воду.

• Робимо паузу від новин.

• Не перестаємо мріяти й планувати, що зробимо після війни.

• Знижуємо стрес обіймами та гумором, взаємодія з тваринами та рідними.

• Підтримуємо один одного словами «я тебе люблю»

Робота з дітьми

Психогімнастика для дітей 1 -4 класів.

Психогімнастика дозволяє коректувати поведінку дитини і знімати емоційну напругу. У ній використовуються корисні ігри для дітей, що дозволяють зняти тривожність, агресію, напругу, вчать саморегуляції і багато чому іншому. Наведемо деякі приклади. Відібрані ігри найбільш підходять для дітей молодшого шкільного віку.

Дзеркало

Мета гри: ця гра допомагає дитині відчути себе вільно, розкритися, побачити себе збоку. Підходить для невпевнених у собі, пасивних дітей. У грі можуть брати участь дві дитини або дитина і дорослий. Один гравець дивиться у «дзеркало» (на свого напарника), яке повторює всі його рухи. По черзі гравці міняються ролями.

 Сонечко і хмарка

Мета гри: зняти психічне напруження у дитини, навчити дитину регулювати свій емоційний стан. Сонечко сховалося за хмаринку, стало прохолодно - потрібно згорнутися клубочком, щоб зігрітися, і затримати дихання. А ось сонечко вийшло з-за хмаринки, і стало жарко, розморило на сонечку - розслабляємося під час видиху.

Зайчики та слоники

Мета гри: дає можливість дитині відчути себе сильним, сміливим, підвищує самооцінку. Спочатку запропонуйте дитині бути несміливим зайчиком. Запитаєте, що робить зайчик, коли відчуває небезпеку? Тремтить. Покажіть це. Пригинає вушка, намагається бути менше, стати непомітніше, лапки та хвостик трусяться. Нехай дитина повторює. Попросіть показати, що відчуває зайчик, коли чує кроки людини, що робить при цьому. Скажіть, що тікає. Нехай дитина втече в інший бік кімнати. А що роблять зайчики, коли чують вовка? Нехай тікає в іншу кімнату. А тепер ми буде слониками. Сильними, сміливими. Покажіть, щоб дитина повторила, як безстрашно, вільно ходять слони. Що слони роблять, коли бачать людину. Бояться? Ні. Вони дружать з людиною і спокійно йдуть далі. Покажіть це разом. Що роблять слони, коли бачать тигра. Не бояться. Показуйте з дитиною сміливого слона. Після обговоріть з дитиною, ким йому сподобалося бути найбільше.

 «Їжачки»

Уявіть, що ви в лісі. Я - мама-їжачиха, а ви - мої маленькі їжачки. Ви спите, зігнувшись у клубочок, заховавши носик в лапки.

Раптом з-за високих дерев з'явився теплий промінчик сонечка, пригрів вас. Ви відкрили свої чорні, як намистинки, очки. Подивилися вліво, потім вправо на  пелюстки ромашку, потім вниз на зелену травичку, нарешті, вгору на пташку, яка щосили вже співала пісеньку ... Ви вийняли свій носик-під лапки і стали принюхуватися і пихкати.

Потім розгорнулися зовсім і потягнулися.

Вмилися росою, попили з маленького зеленого листочка.

Яка прохолодна, чиста вода! Їжачки навіть облизнулися.

Подивилися в калюжку. Побачили, що їх колючки сплутались і почали розчісуватися.

А ось мама-їжачиха з смачним сніданком. Їжачки  зраділи. Підбігли до матусі, обняли її. Як добре, що на світі є мама!

Завершити гру можна мімічним набором посмішок. Дитячі ігри можуть бути не просто пізнавальними та розвиваючими. Психогімнастика пропонує ігри які неодмінно допоможуть психіці дитини.